Фондовий ринок – це своєрідний механізм, який зводить покупців цінних паперів та продавців разом. При цьому існує також ринок фондових цінностей, який збігається із попереднім за своїми принципами. На таких ринках представлені певні товари, які можуть придбати покупці. Йдеться про цінні папери чи інші фондові цінності.
Наприклад, існує ринок ресурсів природи та землі, який представлений облігаціями, цінними паперами та заставними листами. А ось першорядним механізмом все одно вважається у ринковій економіці ринок паперів. Саме фондові ринки засновують механізм контрольованого, але безперешкодного переходу капіталу інші області, часом ефективніші.
Вирізняють чотирьох основних суб’єктів такого ринку. Перші – це емітенти. Вони залучають необхідні їм кошти, випускаючи цінних паперів. Потім ці емітенти виконують від свого маєтку обов’язки, які у цих паперах встановлені. Емітентами можуть бути фізичні та юридичні особи, а також муніципалітет, який представляють уповноважені ним організації.
Другий суб’єкт – це вкладники. Хоча також можуть бути їхні представники. Це фізичні та юридичні особи, які у особисту власність набувають фондових цінностей. Треті – професійні члени цього ринку, що виконують діяльність з обслуговування цього ринку, забезпечуючи його функціонування.
Також існують лише три основні моделі фондових ринків. Вони залежить від того, хто виступає економічним посередником: банк чи небанківське підприємство. Небанківська модель передбачає участь небанківських компаній за всіма фондовими цінностями як посередники. А банківська – самих банків. Ще окремо виділяють мішану модель. У ній посередниками представлені як банки, а й небанківські підприємства. Тому важливо звертати на це увагу, якщо ви збираєтесь інвестувати.
[…] Особливості фондового ринку […]